UA RU

Поиск по сайту:

 

АВТОР

Марія Правда

Страшенний книголюб. Годинами можу стояти в книжковому магазині і дивитись, дивитись, дивитись…. Люблю гарне кіно, гарну музику та гарних людей. Взагалі я за мир в усьому світі і за мирний світ у кожному з нас.

 
 


ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

За кадром: Термінал

один з улюблених=)

Ola_bilo4ka, 11:41


Аэростат - Bob Marley

Захоплює дух

Sergiy Melnychuk, 11:42


30 seconds to Mars. Киев. 12 марта

треба їхати

guest, 16:31


 

Moby: «Я самотній і маю безладне статеве життя»

13 травня американський діджей та продюсер Moby виклав для скачування новий альбом «Destroyed». Щоби підтримати платівку, на початку травня музикант вирушив у європейське турне, в рамках якого, зокрема, запланований виступ в київському Палаці Спорту (10 червня). В одному зі своїх інтерв’ю, присвячених свіжій платівці, Moby також розказав дещо про свою орієнтацію, самотність, будинок у Лос-Анджелесі та ставлення до колег. MJoy вибрав найцікавіше з цієї розповіді.

У мене була криза середнього віку, коли мені було чотири роки, але зараз вона сильніша. Кризу середнього віку в 30 років ви сприймаєте легко, але криза у 45 значною мірою тисне на вас. Чи «Destroyed» — це альбом кризи середнього віку? Я не знаю. Одна з причин випуску альбому і книги — те, що люди реагують на це, дозволяють тобі бачити свою роботу чіткіше. Це певна форма терапії для мене. Іноді ця терапія ображає.

В альбомі та книжці є естетична тема – як виглядають міста о другій ночі. Не міста, наповнені людьми, які ходять в клуби і танцюють, а пусті вулиці. Це відштовхує, але є дивний комфорт в цьому, в цьому пустому міському оточенні. Йти районами Лондона о третій ранку в неділю і відчувати, що відбулось Вознесіння — і ти єдина людина, яка лишилась на землі. Бог взяв усіх обраних на небо, а проблема в тому, що ти – єдина людина, яку Він не обрав.

Минулого року я переїхав до Лос-Анджелеса після 25 років життя в Нью-Йорку. Коли я був п’яний, Нью-Йорк був найкращим місцем в світі. Ходиш, де хочеш: все відкрито до четвертої ранку, і люди їдуть до Нью-Йорка в пошуках розпусти. Коли я перестав пити і зрозумів, що Нью-Йорк має ще багато принад, він став надто буржуазним і багатим. Я не можу скаржитись, тому що я також начебто буржуазний і багатий, але мені подобається жити там, де митці, музиканти і письменники можуть справді платити за оренду. Так, Лос-Анджелес я люблю перш за все тому, що там не холодно в січні. З’являється певне самовдоволення, коли сидиш на сонці 15 січня, дивишся погоду в Нью-Йорку та Лондоні і бачиш, що там холодно та дощить. Це класно, є певна зловтіха в цьому.

Я живу в Hollywood Hills і в мене є жаби, сови, койоти, гірські леви, — але при цьому я — в десяти хвилинах від центру міста. Я живу в дивному старому замку 1927 року. Деякий час там мешкав Марлон Бландо. А Rolling Stones жили там, коли створювали «Cocksucker Blues». Про цей замок існує багато дивних історій. Є будинок, прямо через дорогу, де, я думаю, жив Мікі Доленз з «Monkees», і це була «подушка безпеки» для всіх, хто морально спотворювався. Джимі Хендрікс зависав там, це місце, де всі зірки пізніх 60-тих страшно спотворювались. Олдос Хакслі жив поруч.

Надзвичайність Лос-Анджелеса полягає в тому, що тут тепло в січні і що оренда є дешевою для багатьох, тому будь-хто може тут жити.

Декілька років тому (до того, як я кинув пити), коли я був п’яний і мені було себе дуже шкода, я загуглив «Moby Sucks». Менше, ніж за секунду з’явилось близько 20 мільйонів відповідей… так, там було багато ненависті до мене, і це звело мене з розуму. Ніхто не хоче, щоб його ненавиділи. І чомусь Нью-Йорк – це епіцентр людей, які ненавидять мене. Можливо є інша причина, з якої я залишив Нью-Йорк, але там мене ненавидять більше, ніж будь-де. Лондон в цьому — на другому місці. Не знаю, можливо, я наївний, але, думаю, люди можуть менше ненавидіти мене, ніж вони робили це в минулому. Момент, коли кар’єра йде на спад, мерзота стає слабкішою. (…)

Я раніше дуже заздрив музикантам, які отримали всесвітню любов. Том Йорк, Бйорк, Терстон Мур, Джек Уайт, Джеймс Мерфі – люди, яким ніколи не давали поганих оцінок. Я справді заздрю їм. (…)

Музиканти, актори, письменники – ми всі нервові, дивні люди, які стали успішними випадково. Тому мені не подобається бути поруч з публічними особами, з їхнім сенсом буття. Це виглядає нездорово, і це забирає в них весь потенціал до того, щоб розвиватись як людські істоти. Це сумно, коли тобі подобається чиясь робота, потім ти зустрічаєшся з авторами, а вони -самодостатні відомі покидьки.

Я хотів бути геєм! Я маю на увазі, що був тривалий період мого життя, коли я був дуже розчарований тим, що я не гей. Тому, що я виріс в походах у гей-клуби, коли жив у Нью-Йорку та Лос-Анджелесі — дуже гейських містах. Коли біля мене мої друзі-геї, я відчуваю себе спантеличеним — чому я не гей. Якось я давав інтерв’ю журналу для геїв, і тільки в середині розмови журналіст дізнався, що я не гей. Він сказав: «Вибачте, я не можу продовжувати інтерв’ю». Тому, що вони писали тільки про геїв-публічних осіб. Я відчував себе розчавленим. Я хотів сказати йому: але я граю, щоб зібрати гроші на одностатеві шлюби! Я би більше хотів, щоб мої діти були геями, ніж традиційної орієнтації.

У мене не було «гейського досвіду», але я був у таких ситуаціях, коли це могло трапитись. Я не вважаю це неприйнятним, просто я не зацікавлений в цьому. Я був у барі 15 років тому, стосунки закінчились погано, я був дуже п’яний і думав, що можу переконати себе спробувати бути геєм. Це, як не любити каву, але навчитися любити. Це, як не любити пиво, а потім полюбити його смак. Я намагався переконати себе, що міг би навчитись бути геєм, — але ні. Це те, про що я найбільше шкодую.

Переглянь відео: Moby – «The Day» (з альбому Destroyed)

Мої друзі-жінки, які зустрічались з публічними чоловіками, кажуть, що вони жахливі в ліжку, бо думають, що показувати себе – це всі зусилля, яких вони мають докласти. Один мій друг зустрічався з чоловіком, у якого дзеркала були довкола ліжка, щоб він міг бачити кожну частину свого тіла, доки він займається сексом. Він постійно дивився через плече. За жодних обставин я не хотів би бачити будь-яку частину себе під час сексу! Я не хотів би бачити ані відеозаписів, ані фотографій, ані в дзеркалі — нічого.

Одного разу я знімав себе під час сексу. Я був п’яний. Це було дуже давно. Я подивився на це секунд вісім — і зрозумів: якщо я побачу більше, ніколи не зніму з себе одяг. Це було дуже незручно і просто неправильно. Я виглядав як Голлум. Я більше ніколи не хочу побачити це знову.

Наразі я самотній і маю безладне статеве життя. З цим треба щось зробити, бо це дещо спустошує.

За матеріалами The Quietus

Поделиться в:

  • Twitter
  • Facebook
  • Vkontakte
  • LiveJournal
Нашел ошибку?
Выдели мышкой и нажми
Ctrl + Enter
  • Radio Mousse
  • Радіо з Криївки
  • Radio M
  • Radio M Live
  • Greatest Songs Radio
  • Radio Dvizz
  • Радіо Вар`яти
  • Радіо EgoЇсти
  • Радіо OKKO
  • Mmmm… Online Radio! by Kredens Cafe
  • Різдвяне Радіо
  • gaga56

    Moby, візьми мене в жони. 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі, дозволяється за умови посилання на «MJoy Radio»
Інтернет-видання, які використовують у своїх матеріалах інформацію, розміщену на www.mjoy.ua, зобов'язані розмістити пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання на новину або статтю, що цитується.
© 2009-2014 «MJoy». Все права защищены